Мы гарантируем оперативное оформление и сбор документов для оформления виз во все уголки мира, а также — консультации по оформлению документов для получения виз.
Усі законодавчі вимоги для скасування віз, які ЄС ставило перед Україною виконано. У разі якщо влада буде швидко втілювати передбачені закони, експерти прогнозують, що в першій половині 2015 року безвізовий режим може стати реальністю. Головне – це боротьба з корупцією в країні.
13 березня 2014 року, у вівторок, були прийняті чотири закони, які за словами української влади, були останньою перешкодою на шляху перед фінішною смугою до введення безвізового режиму між ЄС та Україною. Парламентом, були ухвалені такі важливі законопроекти, які вдосконалюють захист законних прав та інтересів біженців, посилюють боротьбу з корупцією, регулюють діяльності омбудсмена із захисту персональних даних та суворо протидіють дискримінації в Україні.
Спікер парламенту, виконуючий обов’язки президента України Олександр Турчинов зробив заяву про те, що введення безвізового режиму з Європейським Союзом Україна можна чекати вже до кінця цього року. Такий оптимізм української влади в Києві, на диво, поділяють і експерти з цього питання. "З останній час, я вперше можу сказати, що вже з'явилися підстави для таких заяв", - відзначила в бесіді з DW керівник Громадської ініціативи "Європа без Бар'єрів" Ірина Сушко. І хоча фахові експерти дещо стриманіше оцінює можливі терміни щодо фактичного скасування віз, Сушко переконана: "Якщо вдасться досягнути політичного консенсусу, робота уряду в подальшому буде відбуватися синхронно та злагоджено, то цілком можливо стверджувати, що позитивне рішення щодо цього питання буде прийняте вже на початку 2015 року. Але можна припустити, що сам факт спрощення безвізового режиму треба очікувати навесні наступного року."
Керівник Громадської організації "Європа без Бар'єрів" Ірина Сушко
"В подальшому, за словами Сушко, перед урядом в Києві стоїть кропітка робота, яка передбачає, по-перше, імплементацію абсолютно нових інструментів в боротьбі з корупцією. У цьому питанні їдеться про створення органів, які би були в стані впливати на формування антикорупційної політики та її контроль. І головне, щоб ці органи були незалежними, були наділенні функціями попереднього розслідування ", - підкреслює експерт.
Одним із представників громадськості, залучених до розробки антикорупційних законопроектів, прийнятих парламентом став виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара. Він стверджує, що прийняті документи далеко не ідеальні, але представляють собою певний компромісний варіант між діями парламентарів та очікуваннями громадських активістів. Як приклад, він розглядає зміну міри відповідальності, яка передбачається за неправдивий зміст майнових декларацій поданих державними службовцями. За його словами, раніше, взагалі такої відповідальності не існувало і головним досягненням сьогодні є закон за недостовірність подібних даних, який передбачає адміністративний штраф або дисциплінарну відповідальність. Хоча розмір цього штрафу, може сягати лише до ста доларів США, який на думку експерта, є недостатнім, зауважив Хмара у бесіді з DW.
Наступним, першочерговим завданням для дієвої боротьби з корупцією в Україні Хмара вважає створення двох обов’язкових інституцій – це антикорупційне бюро та незалежне агентство з етики публічної служби. Антикорупційне бюро має займатися повним та незалежним розслідуванням можливих випадків корупції держслужбовців на усіх рівнях, агентство з етики публічної служби повинно займатися попередженням конфлікту інтересів, важливими питаннями щодо координації антикорупційної політики та аналізу майнових декларацій поданих публічними службовцями.
Перед владою і громадськістю, за словами експерта, стоїть кропітка робота. "Тотальна проблема на сьогодні в Україні – це конфлікт інтересів. Сьогодні немає жодного публічного службовця високого рівня, який не має конфлікту інтересів, починаючи від міністра або депутата до президента. А це означає, якщо така агенція буде створена і працюватиме добре, то, по суті, держава потребуватиме зміни всього державного апарата", - коментує експерт.
Чи вдасться нам щось змінити та зрушити з місця у цьому питанні? Громадянське суспільство сьогодні дуже активне і це додає оптимізму, каже Хміра. " Після формування нового уряду та парламентської коаліції, за останні три місяці ми вже змогли проштовхнути через рішення парламенту більше нових законів, ніж за два попередні роки", - стверджує представник Transparency International.
Ірина Сушко попереджає, що у разі подальшої дестабілізації в країні, скасування візового режиму наступного року може опинитися під загрозою. "Існує велика частина скептиків, які вважають, що через загрози безпеки в нашій країні та політичну нестабільність Європа навпаки може відмовитись від зближення з нами до рівня безвізового режиму", - аналізує експертка. За її словами, занепокоєння може викликати відкрите протистояння в середині України, що може призвести до збільшення кількості спроб виїжджати за кордон через внутрішньополітичні обставини та шукачів притулку. "Я думаю, що це може непокоїти ЄС", - каже Сушко.
